Вільнянський каолін: зміна тактики

Інший бік Гіршау…
22.01.2018
В усьому винен Кривохатько..? АБО ФАКТИ ЗАЛИШАЮТЬСЯ ФАКТАМИ.
12.04.2018
Проведені повторні громадські слухання… Надійшло понад тисячу скарг та пропозицій… Сформована погоджувальна комісія… Розгляд та голосування з підтвердженням ризиків… Повернення проекту детального плану ТОВ «БЗК» без затвердження…
З вище вказаних подій складається враження, що думка громади нарешті врахована, а інвестори та чиновники будуть зважати на неї та виконувати норми Закону. На жаль все не так. Одразу після завершення роботи погоджувальної комісії було поновлено позов від ТОВ «БЗК» в окружному адміністративному суді, м. Запоріжжя до Вільнянської РДА з вимогою примусово затвердити проектну документацію. Голова Запорізької ОДА – Бриль К.І. взагалі визначив події у Вільнянському районі як злочинну діяльність організованої групи людей (очевидно мається на увазі ініціативна комісія), продовжує тиск на керівництво району та відкрито лобіює інтереси ТОВ «БЗК», прикриваючись «розвитком» регіону.
Самі ж «добродії» інвестори дещо змінили тактику реалізації свого плану – з прямого підкупу населення дровами та матеріальними цінностями – на поливання брудом влади району та оформлення різних документів (гарантійні листи з Німеччини, експертні висновки інститутів, висновки науковців з Дніпропетровських ВУЗів, тощо), які буцім то гарантують безпечність їх майбутніх «діянь». На фоні образ та провокацій, до яких всі вже звикли, авторитетні папери виглядають свіжо. Одним з останніх таких документів «народився» висновок про «комплексну» радіологічну перевірку бажаної ділянки, яку проведено центром радіоекологічного моніторингу (вже за традиційним збігом організація розташована в дружній для інвесторів Дніпропетровській області).
Так от, люди не настільки дурні, щоб вірити подібним замовленим папірцям. Маємо велике прохання до «добродіїв» – засунути такі документи собі в шафу і не витрачати кошти на подібне в майбутньому. А про «радіаційну безпечність» Вільнянського району запитайте в ДУ Обласний лабораторний центр МОЗ України в Запорізькій області. До речі – це реорганізована колишня СЕС, яку керівники ТОВ «БЗК» обізвали у своїх кольорових псевдогазетах «розігнаною» урядом. Радіологічна лабораторія цієї державної установи на протязі кількох років проводила моніторинг за вмістом Радону в дошкільних закладах та констатувала його перевищення у 8,5 разів. Нездорове бажання оголити ще частину кристалічного щита лише погіршить цю цифру.
Тепер про Пологи. Екскурсії в сусіднє місто це похвально, але яка доцільність порівняння абсолютно різних родовищ – не зрозуміло. Пологівські каоліни – «вторинні» – розмиті та перевідкладені прадавнім морем. Це своєрідне природне збагачення забезпечило утворення високоякісної корисної копалини з низьким вмістом шкідливих домішок. Біляївські каоліни – «первинні», або ті які потребують штучного збагачення. У даному випадку розробниками та інвесторами запропонований «інноваційний» та «високотехнологічний» мокрий спосіб збагачення, що забезпечить аж до! 36,5% виходу сировини. Вся інша маса забруднена гідроксидами металів та хімічними сполуками переміститься у хвостосховище, звідки згодом потрапить у поверхневі та підземні води, шляхом вимивання інфільтрації, поступово забруднить ґрунти прилеглої території шляхом капілярного підняття, тощо.
Однією з ключових відмінностей територій, яка одночасно становить величезну загрозу є розташування Біляївського родовища безпосередньо в зоні регіонального розлому та на водороздільному плато. Не відомо, яким чином зміниться гідрогеологічний режим після зняття шару каолінів над другим водонапірним горизонтом. По факту ж ми отримаємо або осушення або підтоплення значної території.
Окрім відмінностей за природними факторами, можна виокремити й соціальні та економічні, а саме функціонування кількох підприємств в Пологівському районі, які використовують каолін як сировину у своєму виробничому процесі. Ось вам і робочі місця і відрахування в бюджет. У випадку з Вільнянським районом ситуація протилежна. Заплановано виключно видобуток та відвантаження збагаченої сировини за кордон. Нам же лишаться терикони та назавжди розорені землі.
В Україні та світі достатньо прикладів коли бездумне прагнення до збагачення окремих осіб призводило до локальних екологічних катастроф.
Впевнені, що громада порівняла ризики та не змінить своєї думки. А посилення інформаційного тиску, маніпуляції та підкупна кампанія ТОВ «БЗК» ще більше переконає мешканців у недоцільності розміщення кар’єру та фабрики на Вільнянській землі.