Казок уже на збірку стане…

Казки та байки вже давно стали візитівкою Біляївського збагачувального комбінату. Кольорові псевдовидання постійно знайомлять мешканців Вільнянщини з казковими жанрами, як то популярні – «Про безпеку та інновації»; героїчні – «Про спасіння та розвиток Краю»; страшилки – «Про суди»; повчальні – «Про Голову…» та інші. Уже й звикли всі…

Але остання казка у жанрі фантастика «Про доставку каоліну» може стати ключовою у збірці «БЗК». Розповів її (у квітневому випуску «Вільнянського каоліну») особисто директор підприємства – Сергій Луков. Стверджує цей «кваліфікований» пан про те, що добутий та промитий каолін будуть везти у Європу тентованими фурами по 20 тонн. Ну і що ж тут цікавого, запитаєте ви? Відповідь криється у вирішенні простенького рівняння з усіма відомими. На прикладі, відстань з Вільнянська до європейської країни – Німеччини становить понад 2000 кілометрів. Послуги з автоперевезення зазначеної ваги складуть від 2100 до 2600 доларів США в одну сторону. І головне – вартість реалізації білої глини в Європі складає від 85 до 110 доларів за тонну (вказані дані взяті з мережі Інтернет, у Вільнянських підприємств, що купують сировину у Європі та у автоперевізників). Виходить, що загальна вартість сировини в одній тентованій фурі складе приблизно 2000 доларів, а за її доставку в один бік доведеться віддати – 2600! І це все без вирахування затрат на видобуток, збагачення, навантажувальні роботи, оплату праці та митні збори!

Ну хіба ж не фантастика? Що далі будування «Північного каолінового потоку»?

Висновок: або з вагою сировини схибили, або з транспортом наплутали!

Втім є і третій варіант – видобуток і транспортування чогось набагато ціннішого за глину. Та мешканцям того знати не можна, принаймні поки що…

От і складаються казки, щоб відвести увагу від реальної загрози.