ВАЖЛИВА ІНФОРМАЦІЯ!

до п.2 повідомлення в частині будівництва гірничо-збагачувального комплексу (далі ГЗК) невідповідність продуктивності, адже у детальному плані приведені дані про видобуток та збагачення каолінів на рівні 103 тис. куб.м (окремо без польового шпату та кварцового піску). Окрім цього не наведені дані про супутній видобуток та збагачення цінних металів (у поданому на затвердження детальному плані території вказано видобуток та збагачення титано-цирконієвих руд);

до п.2 повідомлення в частині зміни цільового призначення мова йде про прості «земельні ділянки» сільськогосподарського призначення, насправді планована територія під розробку родовища та будівництво ГЗК представлена особливо цінними землями та землями природоохоронного призначення;

до п.2 повідомлення в частині технічних альтернатив – не зрозуміла причина з якої такі не розглядаються, адже родовище знаходиться під посівними землями і жодних робіт (підготовчих, розкривних та інших) ніколи не проводилося. Зважаючи на безпосередню близькість до населених пунктів, очевидний техногенний вплив, а також невдале (з точки зору захисту довкілля) розміщення на водороздільному плато у долині річки Вільнянка саме відкритий спосіб видобутку – недоцільний. Мокре збагачення та створення хвостосховища у місці витоку річки Вільнянка, яка у свою чергу впадає у р. Дніпро не є безальтернативним, адже ймовірно призведе до забруднення ґрунтів, поверхневих та підземних вод за рахунок скидів, дренажу, інфільтрації, вимивання, тощо. На прикладі «сухий» спосіб збагачення абсолютно безпечний для водних об’єктів, за рахунок відсутності використання води у циклі та необхідності створення хвостосховищ та шламонакопичувачів. Викиди у атмосферне повітря можна мінімізувати за рахунок систем аспірації, ГОУ, електрофільтрів, тощо);

до п.3 повідомлення у частині територіальної альтернативи не зрозуміло чому вона не розглядається, адже поклади первинних каолінів простягаються на сотні кілометрів і розвідані по всьому простяганню Українського кристалічного щита. У стокілометровій зоні навколо планованого об’єкту створені та функціонують кар’єри з аналогічною сировиною – «первинними» каолінами (смт Просяна, Дніпропетровської обл.), так і з видобутку «вторинних» каолінів (с. Пологи, Запорізької обл.). Доцільно проводити розробку вже діючих родовищ для забезпечення повноти виїмки та рекультивації, а не створювати ще один небезпечний техногенний об’єкт. До того ж вказані ГЗК недозавантажені;

до п.4 повідомлення у частині соціально-економічного впливу можна прогнозувати лише невиправданий позитив у вигляді податкових зобов’язань та анонсованих 30 робочих місць, що у межах 45 тисячного населення району та ймовірною екологічною катастрофою вбачається аж ніяк не позитивно. Про додаткові робочі місця та забезпечення галузей промисловості України мова йти не може, адже запропонований об’єкт за проектом та даними інвесторів створюється виключно для реалізації сировини до країн Європи.

до п.5 повідомлення у частині параметрів планованої діяльності відсутні технічні дані основних небезпечних об’єктів, як то глибина кар’єру, висота відвалів, параметри хвостосховища, тощо;

до п.6 повідомлення у частині екологічних та інших обмежень:

– не витримано охоронну зону магістрального газопроводу, що пересікає територію планованого кар’єру;

– не передбачені обтяження у частині погіршення гідрогеологічної ситуації в районі внаслідок руйнації водоносних горизонтів;

– не розглянуто можливість забруднення поверхневих вод, підземних вод та ґрунтів від процесів мокрого збагачення та шламонакопичення;

– не передбачено дотримання нормативів гранично-допустимого скиду (ГДС) у водний об’єкт виробничих, виробничо-дренажних та зливових вод;

– відсутні дані про наявність та характеристики очисних споруд виробничо-дренажних стічних вод;

– не розглянуто ситуацію з радіаційною небезпекою, яка очевидна при знятті вскришних порід та каолінових покладів над гранітним шаром з підвищеним вмістом урану;

до п.8 повідомлення в частині можливого впливу на довкілля наводиться вплив на компоненти довкілля, але не вказані джерела впливу, як то технологічне обладнання фабрики, кар’єр, хвостосховище, автотехніка, тощо;

до п.9 повідомлення в частині належності планованої діяльності до категорій видів діяльності не вказані структурні підрозділи підприємства визначені ЗУ «Про ОВД» як об’єкти, що можуть мати значний вплив на довкілля (відносяться до другої групи), а саме фабрика мокрого збагачення та хвостосховище;

до п.10 повідомлення в частині наявності підстав для здійснення оцінки транскордонного впливу на довкілля: у зв’язку зі специфічним розташуванням планованих об’єктів на водороздільному плато з системою балок з постійним водотоком, що відкривається у долину річки Вільнянка, яка є притоком р. Дніпро, через руйнацію двох водоносних горизонтів (безнапірного та напірного з тріщинуватих каолінів) транскордонний вплив є ймовірним. При чому, якщо суб’єктом буде р. Дніпро у яку з р. Вільнянки можуть потрапити забруднені металами та радіонуклідами виробничо-дренажні та ливневі води, то транскордонний вплив може бути поширений не лише на територіальних одиницях України, а й за межі держави;

до п.11 повідомлення стосовно планованих обсягів досліджень та рівня деталізації інформації, що підлягає включенню до Звіту з ОВД, окрім перерахованих заходів, до початку планованих робіт необхідні:

– радіологічні дослідження території за природною радіоактивністю у меженний та паводковий періоди, адже останні лабораторні аналізи води з криниць та свердловин показали суттєве перевищення гранично-допустимих норм за альфа активністю навіть на незначних глибинах. Джерелом ймовірно є кристалічний щит. У разі зняття захисного шару порід та продукту вивітрення граніту – каолінів ситуація може погіршитись у рази;

– геологічні висновки з прогнозуванням ситуації з водою в районі розробки, адже кар’єрні роботи на водороздільному плато у місці витоку річки Вільнянка спричинять руйнацію водоносних горизонтів та порушення гідрогеологічного балансу, що у свою чергу спричинить або підтоплення або осушення значних територій

Зауваження також можна подавати у письмовому вигляді згідно наданого нижче зразка та на електронну пошту відповідальній особі Мінприроди – Марині Олександрівні Шимкус m.shimkus@menr.gov.ua

Міністерство екології та природних

ресурсів України

Відділ оцінки впливу на довкілля

Шимкус Марині Олександрівні

03035, Київ вул. Митрополита

Василя Липківського, 35

m.shimkus@menr.gov.ua,

(044) 206-31-15, (044) 206-31-64,

Від: ___________________________

(ПІБ)

_______________________________

(адреса: індекс, місто/село, вулиця, № буд., E-mail)

Щодо зауважень до повідомлення

№ 20187181271/2945 від 24.07.2018р.

ЗАУВАЖЕННЯ / ПРОПОЗИЦІЯ

до планованої діяльності, яка підлягає оцінці впливу на довкілля

24.07.2018 року на сайті http://eia.menr.gov.ua в Єдиному реєстрі оцінки впливу на довкілля офіційно оприлюднено повідомлення ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «БІЛЯЇВСЬКИЙ ЗБАГАЧУВАЛЬНИЙ КОМБІНАТ» про плановану діяльність, яка підлягає оцінці впливу на довкілля (№ 20187181271/2945).

Керуючись статтею 5 Закону України «Про оцінку впливу на довкілля» надаємо наступні зауваження (або пропозиції):

1.

2.

3.

4.

5.

№№……..