БІЛОСНІЖНЕ ДИВО… У ЛЕГЕНЯХ І НА ГОРОДАХ…

В газеті Дніпровські вогні, від 22.07.2017 року № 55, була опублікована стаття про можливі негативні наслідки діяльності ТОВ “Біляївський збагачувальний комбінат”, яка являла собою короткий екологічний екскурс у проблему. Ініціативна робоча комісія висловлює щиру подяку редакції газети за розміщення матеріалу на безкоштовній основі, та допомогу у протидії розміщення каолінового кар’єру.
Зважаючи на те, що стаття була відкоригована редакцією, (без відома автора!) через професійні переконання чи ще якість фактори, вважаємо за доцільне ознайомити користувачів з оригінальним документом.

БІЛОСНІЖНЕ ДИВО… У ЛЕГЕНЯХ І НА ГОРОДАХ…

Такий мелодійний епітет у назві статті використано не випадково. Це Вільнянський каолін, який за словами представників Біляївського збагачувального комбінату, забезпечить розвиток і процвітання Вільнянського району. В однойменній псевдогазеті подібними фразами і гаслами жителям нав’язується думка про гостру необхідність та невідворотність розробки каолінів. Йдеться про шалені інвестиції і новітні технології.
Заявлені мільйони ще якось можна сприймати, а от викопану величезну «дірку» в землі та промивання глини водою до інновацій віднести дуже складно. Стосовно екологічної та радіаційної безпеки інформація взагалі дивна, на кшталт того що: «все буде добре бо глина безпечна» та «радіації не буде, бо в звіті з геологорозвідки 1983 року написано про фон, який майже скрізь! у межах норми». Представники комбінату впевнені у відсутності негативного впливу на навколишнє середовище попри те, що такий об’єкт за визначенням становить підвищену екологічну небезпеку (згідно Пост. КМУ від 28 серпня 2013 р. № 808). Така впевненість підкріплена у виданні «думкою експерта» – зав. кафедрою відкритих гірничих робіт Дніпропетровського гірничого університету – Собко Б.Є., цит.: «Це підприємство буде одним з найпередовіших в Україні у сфері добування і збагачення корисних копалин, а вплив кар’єру на довкілля настільки не значний, що про нього не варто й говорити». Мабуть у м. Дніпрі вплив і буде незначним, а нам тут жити, вдихати мікроскопічні частинки алюмосилікатів та пилу, вживати забруднену гідрооксидами металів воду, слухати гуркіт важкого транспорту та обладнання. Може, через принесення в жертву особливо цінних ґрунтів Біляївський кар’єр міг би стати єдиним безпечним кар’єром в Державі? Таким, як в Німецькому містечку, або навіть кращим… На жаль приклади розробок каолінів в Україні спростовують описану безпечність. Найближчий каоліновий кар’єр розташовано у населеному пункті Просяна Дніпропетровської області, що за 92 км від Вільнянська. Масштабність рознесення пилу видно навіть з супутника. Хіба там глина летка, а Вільнянська – ні?
Шановні жителі Вільнянського району, я не претендую на роль експерта, але екологічна освіта, досвід роботи за фахом та проведені консультації з провідними екологами області спонукають виокремити основні негативні фактори та ризики від діяльності подібного підприємства. Отже, каолін являє собою продукт вивітрення гірської породи з дрібнокристалічною структурою. Мікрочастинки можуть розноситись вітром на значні відстані, потрапляти до дихальних шляхів людини та накопичуватись в них. Відкладений пил суттєво зменшить родючість земель сільськогосподарського призначення далеко за межами розроблюваної ділянки. Поверхневі та підземні водні об’єкти постраждають внаслідок руйнації водоносних горизонтів і площ водозбору та будуть забруднені зворотними промивними водами. Землі безпосередньо в зоні видобутку можна вважати назавжди втраченими. Буде знищено рослинний світ та біоресурси на значній площі, що згубно вплине на екосистему регіону в цілому.
Якщо до вказаного негативу додати можливу радіаційну загрозу, то наведена у псевдовиданні фраза про «шанс, який надає фортуна» звучить абсурдно. «Радіація» – це не обов’язково «Уран», яким уміло маніпулюють автори, мовляв, того там немає і бути не може. Гранітний горизонт сам по собі являється джерелом природного радіаційного фону, а каоліновий шар є своєрідним щитом, який перешкоджає проникненню радіонуклідів на поверхню. Запитайте себе, чи варто знімати той шар аби дізнатися, що саме потрапить в навколишнє середовище: Уран, Торій, Радон чи ще щось?
Сьогодні позиція громади Вільнянського району жорстка і очевидна: кар’єру – НІ! Не тому, що не бажаємо розвитку і процвітання Вільнянщині, а тому, що ХОЧЕМО БЕЗПЕЧНО ЖИТИ НА РІДНІЙ ЗЕМЛІ І ЗБЕРЕГТИ ЇЇ ДЛЯ НАЩАДКІВ.
Буркот Д.В.,
представник робочої ініціативної комісії
з протидії розміщення каолінового кар’єру.