Просянівський каолін: «ракова пухлина» сусідньої громади…

Алегорична назва статті – невипадкова. Фактично – це слова голови Просянівської селищної ради про каоліновий комбінат. Обіцяли йому та всім жителям американські інвестиції, інноваційні технології, повну безпечність, достаток, розвиток інфраструктури і рекультивацію зруйнованих ландшафтів… Майже повне «дежавю» з обіцянками керівників ТОВ «Біляївського збагачувального комбінату» мешканцям Вільнянського району. Відмінність одна: наші сусіди вже обмануті та на протязі багатьох років страждають від роботи каолінового кар’єру та збагачувальної фабрики, ми ж ще маємо шанс запобігти екологічній катастрофі.

Спонтанне рішення відвідати селище у Дніпропетровській області було зумовлене інформаційним тиском на мешканців про «каолінову» безпеку та настроями окремих депутатів Павлівської ОТГ після екскурсій до Пологівського кар’єру. Ну дуже їм сподобалась «дірка» у землі та «заможні» люди по її периметру. Навіть агітаційну роботу розпочали. А слухати про абсолютно різні родовища каолінів з відповідними фізичними, хімічними та експлуатаційними відмінностями представники громади не бажали.

Саме для того аби остаточно розібратися, наскільки небезпечним може бути сусідство з каоліновим кар’єром та фабрикою, голова і депутати Вільнянської районної ради, депутати Павлівської ОТГ та представники ГО «Вольтерра» прибули до смт Просяна, Покровського р-ну, Дніпропетровської області. Жваві обговорення жахливого стану дороги супроводжувалися жартами та безпосередньо перед в’їздом до селища всім стало не до сміху… З однієї труби збагачувальної фабрики візуально фіксуємо шлейф каолінового пилу, що простягається на помешкання та присадибні ділянки. Масштаби викиду вразили усіх, але то був лише початок потрясінь…

Забігаючи на перед та з метою попередження звинувачень від керівництва ТОВ «БЗК» у брехні, психічних розладах та хворій уяві повідомляємо, що всі нижче наведені факти відзняті любительською камерою, зроблені фотографії, записано інтерв’ю з головою сільради та працівником фабрики.

Так от 23.06.2018 о 14:30 на узбіччі перед Просяною нас зустрів голова селищної ради Залюбовський Сергій Васильович. Познайомилися та пояснили мету візиту. Цей простий, привітний чоловік одразу ж відповів на запитання стосовно викиду та пояснив, що наразі це незначний відсоток завантаженості підприємства. Коли ж об’єми каолінової маси, яку подрібнюють перед збагаченням, збільшуються – цит.: влітку у селищі йде «сніг», доводиться прати речі заново, ховати техніку. Найбільші об’єми викидів фіксуються вночі.

Виходить, що мешканці постійно вдихають мікрочастинки алюмо-силікатного пилу, а результат цього, за словами голови – онкологічні захворювання практично у кожній родині! При цьому, більшість людей хворіють у віці 25-35 років. В основному діагнози: силікоз, рак легенів та рак щитовидної залози. Уже на цьому етапі розмови у всіх зникли ілюзії про безпечну, цілющу глину.

У пригніченому настрої ми їхали за автомобілем Сергія Васильовича до місця розміщення каолінового кар’єру. По прибуттю нам відкрився майже марсіанський ландшафт: розорені землі, гори зі вскришних порід та некондиційних каолінів, вода неприродного кольору, кар’єрна техніка. Кому може таке сподобатись? Або байдужим до своєї землі або немісцевим «добродіям» по тій самій причині байдужості!

Далі, рухаючись по балці у напрямку пониження рельєфу, ми відшукали місце скиду зворотних вод від промивання каоліну. Уже на відстані 20 метрів відчувався їдкий металічний запах, подразнення горла та слизової оболонки очей. За словами працівниці збагачувальної фабрики, вона особисто кілька разів потрапляла до лікарні з алергією, останнього разу пролежала під крапельницею близько місяця. Доволі моторошне місце цей ставок-відстійник, і таких декілька в каскаді забруднених водойм. Звісно про очисні споруди навіть мова не йде. Кінцевим же приймачем забруднених речовин є річка. Мабуть, подібна «закрита» система планується і на Вільнянщині, – подумали ми.

Також, ми отримали інформацію про «молодий» (відкритий пару років тому) кар’єр за дванадцять кілометрів від Просяної з видобутку та збагачення титанових руд. І знову асоціації, щоправда без цирконію…

І без того шокуючу картину доповнила розповідь голови сільради про мізерні зарплати на підприємстві, ігнорування податкових зобов’язань, відсутність допомоги громаді. Інвестиційна привабливість через роботу кар’єру перебуває на нульовому рівні. Молодь роз’їхалася у пошуках заробітку. Просто покинуті близько 70 відсотків помешкань.

Окремою проблемою відзначаємо дефіцит питної води. За останні 15 років її рівень у свердловинах упав майже на 30 метрів (приблизно на глибину кар’єру). Тепер воду привозять з сусідніх сіл і продають мешканцям по 50 копійок за літр. І це при мінімальних зарплатах!

На поставлені голові запитання про заходи боротьби зі знущанням над природою та людьми – отримали очікувану відповідь про повну бездіяльність зі сторони контролюючих органів. На виклики та скарги Держекоінспекція або взагалі не реагує, або не має змоги зайти на підприємство для перевірки. Звичайно ж про моніторинг забруднюючих речовин та радіоактивності навіть мова не йде!

На зворотному шляху нас зацікавили пагорби перед виїздом на трасу. Піднявшись, ми побачили, як проходить рекультивація «шляхом створення кар’єрної водойми» (саме такий вид пропонувався в ДПТ ТОВ «БЗК»): відпрацьовану ділянку просто покинули з височенними териконами та затопленим кар’єром.

У якості висновків, можемо констатувати, що ми наочно побачили негативні наслідки від видобутку каолінів у безпосередній близькості до населених пунктів. Переконалися у повній безвідповідальності підприємства з американськими інвестиціями перед громадою. Віримо, що після прочитаного та переглянутого матеріалу ні в кого не лишиться сумнівів стосовно недоцільності розміщення кар’єру та фабрики на нашій території.

Просяну відвідали: голова районної ради Салякін А.О., депутат районної ради Дончик Т.Г., депутати Павлівської ОТГ: Линник О.О., Заховалко А.Г., Пелих О.Ю., Бичек Н.В., Шкода Є.В., Представники ГО «Вольтерра»: Вайновський Є.О., Кононенко Р.В., Буркот Д.В.