Каолінові лобісти з сусідньої області…

Очікуваний результат… (або дива не сталося…)
29.11.2018
Виступ 21.12.2018 на сесії Вільнянської районної ради представника ГО «ВОЛЬТЕРРА» Буркота Д.В.
25.12.2018
Понад півтора року мешканці Вільнянського району є свідками та учасниками «брудних» технологій від «Біляївського збагачувального комбінату». Замаскований під добродійство підкуп простих мешканців не дав результату, а отже довелося перейти на інший рівень – трохи дорожчий, але набагато ефективніший. Мова йде про публічний піар на самому святому – дітях. Проведення свят, пригощання ласощами, подарунки і, звісно, яскраві фото з анотаціями, де керівництво ТОВ «БЗК» самі собі роздають титули перших благодійників району і запевняють, що після відкриття кар’єру буде ще краще. Чому ж не довіритись таким щирим та щедрим людям, тим паче, що на фотографіях поруч з ними частенько стали з’являтись і голова Вільнянської РДА і голова Павлівської ОТГ?
На щастя жителі не такі дурні як «добродії» собі надумали. Переважна більшість має доступ до фактів про екологічні та соціальні катастрофи, які стали наслідком роботи подібних кар’єрів та виробництв. Про це знають і представники комбінату, проте умисно брешуть. Про двох таких маніпуляторів громадською думкою вважаємо за потрібне розповісти докладніше. Ні, мова піде не про директора комбінату та штат в особі місцевої мешканки Н. Лободи. Їх мета та задачі гранично зрозумілі. А от що тут постійно роблять представники Дніпропетровської політичної еліти від опозиційного блоку: Олександр Гордієнко та Дмитро Павлов – питання дійсно цікаве? Звідки взялася у діючого та колишнього депутатів-регіоналів Дніпропетровської обласної ради така безмежна любов до жителів іншої області?
Стаття не про політичний окрас вказаних друзів та їх «великі» серця, а про їх особливі уміння розвішувати локшину на вуха місцевих жителів. Всі пам’ятають, як пан Павлов намагався організувати «дружні посиденьки» в кафе з місцевими жителями, роздавав чашки з логотипами БЗК, їздив у Пологи, а згодом у кольорових псевдовиданнях звітував про начебто відкритий діалог з метою роз’яснення людям про цілковиту безпечність кар’єру та фабрики. Проте жодної конкретики про технологічні характеристики планованого виробництва від нього так і не дочекались. Лише казки про голубі озера та катання на сноуборді по білосніжних схилах.
Його колега пан Гордієнко відпрацьовує інші напрямки, як то поливання брудом усіх противників будівництва та адресна робота з окремими мешканцями та депутатами Павлівської ОТГ. Мистецтвом брехні та маніпуляцій Саша (так його по дружньому звуть деякі мешканці та представники місцевої влади) володіє досконало. Деякі з його промов на кшталт того, що жителі Біляївки, Роздолля та Зеленого руки йому цілують та благають швидше розпочати будівництво, викликали сміх. Дивно було чути від Олександра, який навчався на хімічному факультеті про те, що у процесі збагачення використовується лише глина, пісок та вода. Вимивання ж фарбувальних оксидів металів з глини – лише вигадки активістів. Але то таке… Головний прокол Гордієнка – привселюдна брехня місцевим жителям про абсолютну безпечність відкритих кар’єрів та каолінового виробництва, зокрема, про Просянівський каоліновий комбінат. Ми досі з жахом згадуємо про подорож до смт. Просяна Дніпропетровської області. Розробка каолінів там призвела фактично до знищення місцевої громади. Онкологія, астми та алергії у кожній родині – результат «безпечного» видобутку та збагачення каолінів. Після оприлюднення відео про Просянівські каолінові жахи, Олександр не вигадав нічого іншого аніж виправдання, що «там інвестори недобросовісні!!!».
А ви добросовісні? Гадаєте ми повіримо у щирі наміри після того, як ви задарюєте жителів Вільнянського району, але ніяк не реагуєте на каоліновий геноцид у рідній області? Підкуповуєте наших дітей солодощами, піаритесь подарунками, а в Просяній половина учнів у школі звільнена від фізкультури за станом здоров’я. Повірте, їм не до солодощів та фотосесій. Їм би ліків…
Сподіваємось, що викладений матеріал, окрім гніву на активістів, викличе у вас почуття сорому та співчуття до жителів сусідньої громади. Направте свої фінансові зусилля туди.
Мешканці ж Вільнянського району обізнані про «добродійність до першого ковша», давно розкусили ваші істинні наміри і зроблять усе, аби не допустити подібної екологічної катастрофи.