Загроза радіаційного забруднення внаслідок відкритої розробки ТОВ «Біляївський збагачувальний комбінат»

“Моя маленька Батьківщина” словами дитини
10.02.2021
Засідання робочої групи при ЗОДА щодо будівництва каолінового кар’єру під Вільнянськом
26.02.2021
Загроза радіаційного забруднення прилеглої до видобутку каолінів території та водних об’єктів внаслідок відкритої розробки ТОВ «Біляївський збагачувальний комбінат»
Згідно з матеріалами засідання колегії державної комісії по запасах корисних копалин (протокол від 27.07.2017 р. № 4019 ) радіаційно-гігієнічна оцінка порід родовища проведена у 1983 році під час розвідки за результатами гамма-каротажу 666 свердловин, промірів керну найвищої активності, відбору та випробуванні 7 об’єднаних проб в Інституті радіаційної гігієни м. Санкт-Петербург. За результатами гамма-каротажу свердловин сумарна питома активність природних радіонуклідів у каолінах нормального типу становить 314,3 Бк/кг, у каолінах лужного типу – 355,2 Бк/кг, розкривних порід – 122,1-251,6 Бк/кг. Згідно ДБН В. 1.4-1.01-97 «Регламентовані радіаційні параметри. Допустимі рівні» сировина зі вказаними показниками віднесена до 1 класу радіоактивності та може використовуватись у будівництві без обмежень.
Показник сумарної питомої активності природних радіонуклідів у корисній копалині значно вищий ніж у розкривних породах, та наближається до граничного значення (370 Бк/кг), встановленого для порід 1 класу радіоактивності. Це вочевидь пов’язано з глибиною залягання та контактом каолінів з другим водоносним горизонтом, та власне умовною відсутністю контакту з останнім розкривних порід, які представлені водощільними глинами. Внаслідок відкритої розробки ситуація ймовірно зміниться, внаслідок порушення напірного водоносного горизонту, що може спричинити вивільнення природних радіонуклідів і в розкривні породи і, власне, на денну поверхню.
У 2018 році були проведені локальні радіологічні дослідження проб підземних (та одного поверхневого об’єкта на тому ж рівні) вод на глибинах до 7 метрів.
Результати досліджень свідчать про суттєві перевищення рівнів радіоактивності згідно ДСанПіН 2.2.4-171-10 і згідно НРБУ-97 за сумарною альфа-активністю та вмістом природних ізотопів урану відповідно, в переважній більшості відібраних проб в районі планованого видобутку каолінів – в свердловинах, а також у безпосередній близькості – в криницях с. Зелене та с. Роздолля.
Так, протоколи ДУ «Запорізький обласний лабораторний центр» МОЗ України свідчать про перевищення радіаційних норм за сумарною альфа-активністю від 3,8 до 24,9 разів пробах води:
  • свердловина 259 – в 12,4 разів (протокол № 4551 від 16.11.2018 р.);
  • свердловина с. Зелене, вул. Шевченка, 18 – в 22,5 разів (протокол № 4552 від 16.11.2018 р.);
  • свердловина с. Зелене, вул. Шевченка, 9 – в 4,7 разів (протокол № 4553 від 16.11.2018 р.);
  • ставок, с. Зелене – в 16,8 разів (протокол № 4555 від 15.11.2018 р.);
  • криниця с. Зелене – в 3,8 разів (протокол № 3459 від 13.09.2018 р.);
  • криниця с. Зелене – в 9,2 разів (протокол № 2719 від 20.07.2018 р.);
  • криниця с. Роздолля – в 8,8 разів (протокол № 3460 від 13.09.2018 р.).
За результатами досліджень Центру радіоекологічного моніторингу, м. Жовті Води у загальному протоколі № 844-РХ від 04.12.2018 р. зафіксовано перевищення радіаційних норм за сумарною альфа-активністю від 5,0 до 30,3 разів:
  • свердловина 259 – в 16,1 разів;
  • свердловина 511-Б – в 6,5 разів;
  • свердловина 704 – в 12,1 разів;
  • свердловина, с. Зелене, вул. Шевченка, 18 – в 22,6 разів;
  • криниця с. Зелене, вул. Шевченка, 47 – в 5,0 разів;
  • криниця с. Зелене, вул. Шевченка, 8 – в 11,7 разів;
  • криниця с. Зелене, вул. Шевченка, 9 – в 30,3 разів;
  • ставок, с. Зелене – в 27,6 разів.
Розгорнутий аналіз за окремими природними ізотопами від ДУ «Інститут громадського здоров’я» ім. О.М. Марзєєва НАМН України» майже у всіх відібраних пробах показав перевищення вмісту Урану в воді від 1,6 до 1,97 разів:
  • свердловина 259 – в 1,78 разів (протокол ІГЗ – 2018 – 169 від 28.11.2018 р.);
  • свердловина с. Зелене, вул. Шевченка, 47 – в 1,95 разів (протокол ІГЗ – 2018 – 170 від 28.11.2018 р.); 
  • свердловина с. Зелене, вул. Шевченка, 9 – в 1,6 разів (протокол ІГЗ – 2018 – 171 від 28.11.2018 р.);
  • свердловина с. Зелене, вул. Шевченка, 18 – в 1,97 разів (протокол ІГЗ – 2018 – 172 від 28.11.2018 р.);
Аналогічні описаним дослідження були проведені поблизу (навколо) території планованого видобутку, а саме в криницях с. Біляївка та с. Павлівське. Протокол ДУ «Запорізький обласний лабораторний центр» МОЗ України від 13.09.2018 р. № 3461 та протокол Центру радіоекологічного моніторингу, м. Жовті Води від 30.01.2018 р. № 791-РХ свідчать про відсутність перевищень рівнів радіоактивності та, загалом, дуже незначний вміст природних радіонуклідів у досліджуваних пробах підземних вод.
Отже, показник сумарної питомої активності природних радіонуклідів у корисній копалині значно вищий ніж у розкривних породах, та наближається до граничного значення (370 Бк/кг), встановленого для порід 1 класу радіоактивності. Це вочевидь пов’язано з глибиною залягання, контактом каолінів з другим водоносним горизонтом та материнськими кристалічними породами у яких підвищений вміст природних радіонуклідів, зокрема – природних ізотопів урану.
Перевищення показників альфа-активності та вмісту урану у воді мають місце виключно у районі планованого видобутку. Уже на незначних відстанях від меж планованої ділянки не зафіксовано жодних перевищень, при чому показники вмісту природних радіонуклідів у досліджуваних пробах підземних вод надзвичайно низькі.

Отже, можна стверджувати про наявність джерел природної радіації на локальній території та небезпечність розкривних робіт саме у планованому місці.

У підтвердження вище вказаного надаємо висновок фахівців кафедри екологічної безпеки та раціонального природокористування МДПУ про вірогідність радіаційного забруднення території внаслідок відкритої розробки каолінів.
Додатково наголошуємо, що проведені в 2018 році дослідження реалізовані на ділянці під кар’єр згідно з затвердженим детальним планом території, а проби води відібрані з необладнаних свердловин на глибинах усього 4-7 метрів, що не дає змоги у повній мірі встановити радіаційні ризики від порушенні другого (напірного) водоносного горизонту.